З чого почати?

Ви запідозрили, що з дитиною щось не те. Або відставання в розвитку очевидне. Аутизм більш поширений серед хлопчиків. Є теорія чому це так але пояснення зараз чому це так, може бути для Вас передчасним. Вам треба зрозуміти: поширене твердження, що хлопчики розвиваються повільніше аніж дівчатка – міф. Є  загально прийняті норми розвитку дітей ВООЗ (ВсесвітняОрганізаціяОхорониЗдоров”я) і допустимі терміни вперше виявленого відставання у психомоторному розвитку:

•  на 1 місяць у віці до 12 місяців;
•  на 3 місяці у віці до 24 місяців;
• на 6 місяців у віці до 36 місяців.

Хто може діагностувати затримку? Педіатр,Сімейний лікар, Педагог. Оптимально коли ці фахівці консультують  дитину разом. Мультипрофільною командою. Методика педагогічної діагностики –  Денверська методика раннього втручання. Ідеальна для малюків. https://ndbi.org.ua/

Вже на початку заняття з педагогами раджу написати перелік ближніх досяжних цілей. Наприклад: через три місяці моє дитина буде вміти розрізняти кольри, імітувати прості рухи, поплескай в долоньки, підніма ручки вгору, вниз, виконувати прості прохання. Все залежить від конкретної дитини і тільки Ви у співпраці з педагогом можете цей перелік написати і розробити програму як цього досягти.

Що Вам потрібно знати ще? Діти з аутизмом частіше мають супутні хвороби, ніж їх нейротипові ровесники. Це світова статистика. Неврологічні, гастроентерологічні, алергічні проблеми. Діти з РАС в групі ризику виявлення епілепсії. Зайве казати, що ці додаткові хвороби  можуть суттєво погіршувати прояви аутизму.
Виявлення та компенсація/усунення супутніх соматичних хвороб,  покращує стан  діток з РАС. Уявіть, що Вам болить живіт чи голова. Ви зможете нормально вчитись, працювати? Отож.

Хто цим має займатись на початковому етапі? Сімейний лікар, Педіатр, Невролог, Психіатр.

Знаю, що найстрашніше звучить для Батьків –  епілепсія. Тому ЕлектроЕнцефалоГрафія  обов”язкове обстеження при підозрі на затримку розвитку чи аутизм. Що таке ЕЕГ

Ще страшніше для Батьків звучить: зверніться до психіатра. Психіатрія настільки стигматизована ще з радянських часів, що Батьки, котрі навіть цього “совку” і не застали,  бояться психіатрів як вогню і затягують візит. Але подобається нам чи ні –  діагностика аутизму/РАС – зона компетенцій  психіатра. І сказати точно  є у дитини РАС чи ні, може тільки психіатр.

Якщо діагноз таки буде встановлено, дитина не стане іншою. І Ви її не перестанете любити.  Ви просто будете знати,  що в неї є  особливості розвитку, сприйняття. Зможете краще  організувати реабілітаційний та лікувальний процес.

Зараз є дуже багато груп де Ви можете знайти підтримку. Шукайте ту де Вам максимально комфортно. В мене теж є група. Якщо вона стане для Вас корисною, я буду дуже рада. https://www.facebook.com/groups/261825285526354

Прошу Вас. Не “забивайте” на себе. Щоб допомогти дитині –   потрібен ресурс. Відчуття, що Ви не самі. Поради, підтримка. Френдлі спільнота. Бо  Вас чекає  не спринт. Марафон.

І ще момент важливий. Здача аналізів. Не раджу формувати перелік самостійно. Кожна дитина унікальна і має свої порушення. “Якщо Ви бачили одну людину з аутизмом – Ви бачили тільки одну людину з аутизмом”  – це твердження стосується не тільки особливостей сприйняття та розвитку. Це стосується і особливостей здоров”я теж.  Тому якщо ви знайшли перелік обстежень, котрий рекомендований у якогось лікаря при первинних зверненнях, сім раз  подумайте перш, ніж здавати і витрачати кошти. Бо є великий ризик, що після цих аналізів лікар Вам буде рекомендувати ще дообстеження. Раджу звертатись до лікаря без жодних аналізів а вже на основі скарг лікар Вам має скласти Індивідуальний План Обстеження.

Отже.

На початковому етапі вам потрібні:

Сімейний лікар/Педіатр, Невролог, Психіатр, Педагог. Психолог /Психотерапевт для Вас.

В нас в клініці це організовано комплексно. Та якщо Ви від нас далеко то збережіть собі наші підказки. Дитину має консультувати і супроводжувати  мультипрофільна команда. Один лікар, який би він геній не був, не може вести дитину. Це аксіома.

Отже:

Неврологія. Комплексна діагностика неврологічного статусу (ЕЕГ)

Неврологія та Психіатрія. Оцінка психо-неврологічного статусу

Діагностика супутніх РАС хвороб. Сімейний лікар/Педіатр

Неврологія, Психіатрія та педагогіка. Комплексна оцінка психіатричного статусу та рівня розвитку дитини. 

Педагог. Тестування навичок і чітка педагогічна програма на 3 – 6 місяців

Діагностичний Блок – 2

Після   першого етапу терапії  –  плавно  рухаємось далі. До більш глибокої оцінки стану здоров”я і когнітивного розвитку.

Цей Діагностичний Блок буде корисний також для Батьків у котрих  за плечима вже є  непростий шлях.

Але Ви продовжуєте  задавати собі питання: ми все врахували? Нічого не упустили? Результати є. Але чи можуть вони бути кращими?

Порада. Дуже  важливо спиратись не на суб”єктивні оцінки а на доказові  моніторингові тести. В Денверській моделі раннього втручання і в АВА терапії такі інструменти моніторингу є. Якщо ж вони Вам недоступні – співпрацюйте з Педагогами і робіть як мінімум раз на три місяці оцінку навичок.

В клініці ми  орієнтуємось на  педагогічні тестування. Ми ж  аналізи лікуємо. А дитину. Нам важливо, щоб в дитини була позитивна динаміка розвитку.  Зниження якогось  завищеного показника по крові чи слині не є нашою самоціллю.

Тому моніторинг і знову моніторинг. Ми працюємо в тісній співпраці з педагогами, науковцями і використовуємо доказові метрики. Денверську модель, АВА і WB-MAPP, ABBLS і нашу авторську розробку

Відео ЕлектроЕнцефалографію та картування мозку Експернтного рівня. Інтегративну ЕЕГ.

Це комплексна діагностика Неврологічного та Когнітивного статусу. Тут ми можемо наблизитись до розуміння чому дитина не освоює навички і що треба робити аби ці перепони здолать https://360diagnostics.com.ua/consultation/integratyvne-eeg-2/

Консиліум Невролог та Гастроентеролог ( метаболіст) Онлайн/Офлайн.

Це хороший варіант для НЕ новачків. Батьків котрі потребуєть ще одної експертної думки.

А ще підійде для тих Батьків, котрі вже обійшли безліч фахівців але так і не наважились перейти від намірів до дій

Дуже важливо знайти своїх лікарів. Звичайно, що нашу, Батьківську,  довіру треба лікарям заслужити. Але й ми, Батьки, рано чи пізно,  маємо дати лікарям шанс  допомогти. Якщо Ви визначились з лікарем/лікарями і вирішили, що будете починати лікування – треба одразу домовтись як Ви будете тримати зв”язок.

І якщо щось пішло не так, у дитини, до прикладу, почався висип, порушення сну,  шлункові розлади, погіршення поведінки – одразу казати про це  лікарю, котрий призначив лікування. Не мовчіть. Лікарям потрібен зворотній зв”язок від Батьків.Повірте мені і не робіть моїх помилок коли я гасала по лікарях Києва, України а потім і всього світу. Тільки втратила нерви, гроші і головне час для дитини.

Одразу обговоріть з лікарем як Ви будете тримати зв”язок. Чи можна писати в позаробочий час якщо раптом  дитині стане гірше.

Обговоріть з лікарем свої дії на етапі домедичної допомоги. При високій температурі, проносі, блювоті, алергічних реакціях, ацетономічному синдромі.

Кожна дитина унікальна і найкращий, найдосвідченіший лікар не може на старті передбачити все.